Фіналісти XV Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка: аналіз ювілейного змагання 2025 року

Ювілейний XV Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка, завершений у лютому 2025 року, став визначним культурним явищем у контексті збереження національної ідентичності в умовах сучасних викликів. Фіналістами змагання виявилися представники різних регіонів України, які продемонстрували глибоке розуміння літературної спадщини Кобзаря та вміння інтегрувати його ідеї у сучасний дискурс. Організаційні особливості конкурсу, зокрема перехід до онлайн-формату, дозволили залучити учасників із тимчасово окупованих територій та діаспори, перетворивши захід на потужний інструмент культурного опору.

Історична значущість та структура ювілейного конкурсу

Започаткований у 2010 році, конкурс досяг статусу одного з найавторитетніших філологічних змагань Східної Європи. Ювілейне п’ятнадцяте проведення відзначилося інноваційним підходом до організації: фінальний етап 15 лютого 2025 року повністю проходив у цифровому форматі з використанням дистанційних технологій. Таке рішення дозволило долучити до участі представників із зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, що надало конкурсу особливого символізму в контексті боротьби за культурний суверенітет.

Структурно конкурс зберіг класичну чотириетапну модель:

Шкільні/університетські відбірки
Міські/районні тури
Обласні фінали
Міжнародний фінал

Наприклад, у Львівському національному університеті перший етап у листопаді 2024 року зібрав 48 студентів з різних факультетів, які працювали над есе на теми шевченківської політичної лірики та аналізували концепт героїзму в контексті сучасності4. Подібна багатоплановість завдань забезпечила глибину конкурсних робіт і розкрила нові аспекти інтерпретації класичних текстів.

Географія та демографія фіналістів

Фінальний етап об’єднав 127 учасників із 15 країн, серед яких переважали представники України (85%), Польщі (7%) та Канади (3%). Українські регіони були представлені як західними (Львівська, Івано-Франківська області), так і східними областями, включно з тими, де тривають активні бойові дії.

Зокрема, у Дніпропетровській області до фіналу пройшли:

Литвин Єлизавета (Благовіщенський ліцей “Інтелект”)
Бурдейна Анна (Кам’янокриничанська гімназія)

Їхні роботи відзначилися новаторським трактуванням образу Кобзаря як соціального психолога, здатності поета передбачати суспільні трансформації. У Харківському національному університеті внутрішніх справ фіналістками стали курсантка Діана Гуменюк та студентка Ольга Домітришина, які досліджували правовий дискурс у шевченківській прозі.

Ключові теми та методологія оцінювання

Ювілейний конкурс запропонував учасникам 10 тем, що охоплювали:

Філософію свободи в контексті сучасних викликів
Екзистенційні мотиви у поезії Шевченка
Концепт “мовного фронту” у націєтворенні
Гендерні аспекти шевченківської лірики

Наприклад, студенти Навчально-наукового інженерно-технічного інституту ім. академіка І. С. Гулого (переможець Артем Голубєв) аналізували технократичні інтерпретації поеми “Сон”, проводячи паралелі між образами XIX століття та сучасними кібернетичними реаліями.

Критерії оцінювання включали:

Глибину літературного аналізу (40%)
Оригінальність інтерпретації (30%)
Стилістичну майстерність (20%)
Дотримання мовних норм (10%)

Особливу увагу журі приділяло здатності конкурсантів інтегрувати класичні тексти у контекст сучасних соціальних процесів. Наприклад, робота Каріни Мокренко (ІІ місце) з Навчально-наукового інституту економіки і управління досліджувала економічні метафори у “Кобзарі” через призму сучасної фінансової кризи.

Технологічні інновації та організаційні виклики

Перехід до онлайн-формату потребував створення спеціалізованої платформи з функціями прокторінгу та автоматизованої перевірки на плагіат. У Харківському університеті внутрішніх справ для фіналісток організували окремі аудиторії з відеоспостереженням і технічним супроводом.

Цікавим організаційним рішенням стало запровадження “віртуальних кімнат” для:

Індивідуальних консультацій з філологами
Групових обговорень конкурсних тем
Тренінгів з публічних виступів

Такий підхід дозволив зберегти комунікативний потенціал конкурсу незважаючи на дистанційний формат.

Вплив на освітній процес та культурну політику

Переможці отримали можливість:

Публікації робіт у спеціальному збірнику Інституту модернізації змісту освіти
Участь у літній школі шевченкознавства
Стажування в літературних музеях України

Наприклад, Артем Голубєв (І місце) отримав запрошення до співпраці над аудіовізуальним проектом “Шевченко 2.0”, де класичні тексти інтегруються з технологіями віртуальної реальності.